- хрупотіти
- -очу́, -оти́ш, недок., перех. і неперех., розм.Підсил. до хрупати 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
хрупотіти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
хрупотіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
хрупотіння — я, с., розм. Дія за знач. хрупотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
хрумати — (видавати хрумкіт; їсти що н. із хрумкотом), хрумтіти, хрумкати, хрупати, хрупотіти … Словник синонімів української мови